«Ми не повинні ховатись за спинами невіруючих людей». Костянтин Чибізов

 Якщо вам потрібно зрозуміти, чому християн не вистачає на фронті, — цей випуск вам точно потрібно слухати прямо зараз.  Костянтин Чибізов, молодший лейтенант капеланської служби, пройшов шлях від пастора помітної церкви до пастора там, де церкви немає.  Він практично й чесно розповідає про баланс у капеланстві, про служіння серед болю і агресії, про те, як не “стати воякою”, а залишитися пастором, і про підготовку, без якої на фронті просто не можна.  Вирішальною для нього стала одна волонтерська поїздка — саме там він побачив темряву, у якій мав би бути присутній і він.  Там прозвучали ті запитання, які не задають у мирному житті: “Чи нормально думати: слава Богу, що не я загинув?” “Чому Бог залишає одних і забирає інших?”  У цьому епізоді — про виклики, які формують серце капелана, про важливість готувати себе вже зараз: читати, вчитись, проходити курси, не тікати від болю, який стоїть дуже близько. Про те, хто наповнюватиме церкву після перемоги, і куди мають бути спрямовані наші очі та наші ноги. Я зазвичай детально перелічую теми, які можна почути. Але цього разу просто закликаю вас увімкнути й послухати. Ця історія звучить не просто мотиваційно — вона звучить по-справжньому необхідно.